Основною метою діяльності психологічної служби у школі є психологічне забезпечення та підвищення ефективності педагогічного процесу з метою компетентнісного самовдосконалення вчителя і учня на гуманістично – інноваційних засадах, захист психічного здоров’я і соціального благополуччя усіх його учасників.

Задачі психологічної служби школи:

• створення сприятливого психологічного клімату в педагогічному та учнівському колективі;
• профілактика негативних явищ і пропаганда здорового способу життя;
• соціально-психологічний супровід дітей пільгових категорій;
• здійснення профілактико-просвітницької діяльності та пропаганди психологічних знань, підвищення рівня психологічної грамотності педагогів та батьків;
• сприяння повноцінному розвитку особистості учнів на кожному віковому етапі, створення умови для формування у них мотивації до самовиховання і саморозвитку;
• забезпечення індивідуального підходу до кожного учасника навчально-виховного процесу на основі його психолого-педагогічного вивчення;
• психологічне забезпечення допрофільного та профільного навчання учнів;
• раннє виявлення дітей з особливими освітніми потребами та психологічне забезпечення інклюзивної освіти;
• психологічний супровід випускників до та під час зовнішнього незалежного оцінювання.

• 
  
  Беручи до уваги всі перелічені фактори слід зазначити, що в нашій школі соціально-психологічна робота за своєю спрямованістю ділиться на три напрями:
• робота з учнями;
• робота з педагогічним колективом;
• робота з батьками.

Психологи рекомендують:

Якщо ти ніяк не можеш досягти успіху у своїй справі, подумай, можливо, причина в котрійсь із цих ознак:

1. У тебе немає чітко поставленої мети: це скорочує шлях до успіху.
2. Немає загального задуму: важливо розуміти, навіщо ти ставиш перед собою саме цю мету.
3. Відсутній план дій: якщо не знаєш, які кроки робити, мети не досягнеш ніколи.
4. Ти занадто самовпевнений: припускай можливість помилки, щоб бути готовим змінити план дій.
5. Не віриш в успіх: це паралізує твої дії.
6. Ти не вчишся на своїх помилках: не лякайся їх, проаналізуй.
7. Не слухаєш порад: це не ознака безхарактерності, а шанс повчитися на чужому досвіді.
8. Ти побоюєшся, що тебе скопіюють: це може бути гальмом.
9. Ти втомився: це провокує невдачі.
10. Ти боїшся успіху: тому що не знаєш, що будеш робити після нього.

Соціальні педагоги радять:

На шляху до щастя не забувай:

Чим більше добрих вчинків ми робимо, тим більш щасливими себе почуваємо.

Цю пряму залежність підтвердило масштабне дослідження психологів та соціологів.

Ті, хто виражає свою вдячність, ніжність та інші добрі почуття до людей в конкретних щоденних справах, не тільки з більшим оптимізмом дивляться на світ, а й почувають себе краще, відчувають своє життя більш гармонійним.

Звичайно, добрі вчинки – це не єдиний шлях до щастя, але все ж таки ці явища взаємопов’язані.

І тому, якщо в якийсь нещасливий момент вам здасться, що все йде не так, варто спробувати творити добро частіше, щоб відновити душевну рівновагу.

Правила спілкування з дитиною

1. Можна виражати своє незадоволення окремими діями дитини, але не дитиною вцілому.
2. Можна засуджувати дії дитини, але не її почуття, якими б небажаними або недозволеними вони не були. Якщо вони у неї виникли, значить, для цього є причини.
3. Не вимагайте від дитини неможливого або того, що важко виконати. Замість цього подивіться, що ви можете змінити в даному випадку.
4. Незадоволення діями дитини не повинно бути систематичним, інакше воно не буде сприйматися.
5. Намагайтесь не привласнювати собі емоційні проблеми дитини.
6. Дозволяйте дитині зустрічатися з негативними наслідками своїх дій (або своєї бездіяльності). Тільки тоді вона буде дорослішати і ставати «свідомою».
7. Якщо дитини важко і вона готова прийняти вашу допомогу, обов’язково допоможіть їй. Але при цьому візьміть на себе тільки те, що вона не може виконати сама, решту залишіть робити їй самій.
8. Якщо дитина викликає своєю поведінкою у вас негативні переживання, повідомте її про це.
9. Не вмішуйтесь у справу, якою зайнята дитина, якщо вона не просить допомоги. Цим ви повідомите їй: «З тобою все гаразд! Ти впораєшся!»
10. Щоб запобігти зайвим проблемам та конфліктам, спів ставляйте власні очікування з можливостями дитини.
11. Поступово, але неухильно знімайте з себе відповідальність за особисті справи вашої дитини, нехай вона відчуває себе відповідальною за їхнє виконання.
12. Про свої почуття говоріть дитині від першої особи. Повідомляйте про себе, про свої переживання, а не про неї і про її поведінку.

Як діяти у стресовій ситуації?

Важко уявити собі людину, яка розв’язала всі свої проблеми. Ми всі живемо у проблемах, це наше життя. Треба просто визнати їх реальне існування. В.Леві

Несприятливих обставин у житті вистачає: напружені стосунки вдома, втрата близької людини, почуття самотності, матеріальні труднощі, порожнеча… Це ще не повний перелік тих ситуацій, які можуть спричинити стрес. Ми завжди намагаємося дивитися в майбутнє з надією. Але під тиском реальності руйнується багато наших планів і сподівань. Людина легко дає раду таким ситуаціям як невдалий день або сварка з друзями. Але тривалі конфлікти й нескінчена низка стресів здатні зашкодити здоров’ю людини.

• З’ясуйте, що саме вас тривожить і зачіпає за живе. Розкажіть про те, що вас турбує, близькій людині. Це особливий психологічний прийом: проаналізувавши свою проблему вголос, ви дістанетеся до кореня своїх проблем і знайдете вихід із ситуації.
• Сплануйте свій день. Учені помітили, що для людини, стан якої наближається до стресового, час прискорює свій біг. Тому вона відчуває непомірну завантаженість і нестачу часу.
• Навчіться керувати своїми емоціями. Наш мозок викидає гормони стресу на будь-які подразники, що загрожують нашому спокою. При цьому йому зовсім байдуже, реальні вони чи вигадані. Вирватися зі стресового кола допоможе найпростіша йогівська вправа. Заплющіть очі й подумки перенесіться на берег океану. Підніміть руки вгору й розведіть у сторони, уявляючи, як у них входить енергія. Складіть їх одна на одну – ліва знизу. Цього цілком достатньо, щоб повноцінно відпочити, наситити мозок киснем і заспокоїтися. Не забувайте хвалити себе щоразу, коли вам удасться впоратися з хвилюванням. Наприклад, купіть собі що-небудь у подарунок. Причому робити це потрібно не стільки заради себе, скільки заради свого мозку. Ваша сіра речовина теж має потребу в подяці за відмінно виконану роботу.
• Усміхайтесь, навіть якщо вам не дуже хочеться. Сміх позитивно впливає на імунну систему, активізуючи Т-лімфоцити крові. У відповідь на вашу посмішку організм продукуватиме бажані гормони радості.
• Використовуйте агресивну енергію в мирних цілях. Візьміть на озброєння японський спосіб боротьби зі стресами. Коли японець відчуває роздратування, він щосили б’є опудало свого шефа. А якщо у вас під рукою ляльки не виявилось, напишіть «обурливий» лист, і з усією люттю, на яку ви здатні, спаліть його, або розірвіть на клаптики.
• Вживайте вітамін Е. він підвищує імунітет і стійкість до стресу. До речі, цей вітамін міститься у картоплі, сої, кукурудзі, моркві, ожині, волоських горіхах.
• Є багато різних систем аутотренінгу. На жаль, на те, щоб опанувати їх, у нас часто не вистачає терпіння й часу. А ось засвоїти кілька формул самозаспокоєння зовсім не важко.

Формули для самозаспокоєння

Відкинь цю думку.

Все буде добре.

Проблема вирішиться.

Це не варте хвилювання.

Я зосереджуюся на своєму диханні.

Я почуваюся здоровим.

Я абсолютно спокійний.

Як я міг хвилюватися через дрібниці?

Думки розважливі. Спокійно обмірковую свої подальші дії.

На перший погляд, все це може здатися примітивним. Але чому б не спробувати потренуватися? Опанувати себе? А значить – оволодіти ситуацією.